Pole dance або поул-денс сьогодні набирає все більшої популярності. Займаючись цим видом спорту ти 100% прокачаєш всі свої м'язи. Місто Южне - спортивне, тому не дивно, що тут також процвітає такий вид спорту. Студія 29-річної Юлії Репницької набала серед дівчат та жінок неаби якої популярності. З кореспондентом інтернет-видання Южне.City жінка поділилася своїми досягненнями, починаючи з самого початку.
- Розкажіть будь ласка про своє дитинство? Де ви народились?
Я народилася в Обласному пологовому будинку в Одесі, на момент мого народження ми жили в Нових Білярах і переїхали в Южне в 1995 році. У дитячий садок і школу я ходила вже тут. Дитинство у мене було чудове. У мене дуже дружна сім'я, батьки завжди підтримували всі мої інтереси і давали спробувати себе всюди.Ще моя сім'я дуже любить риболовлю і з самого дитинства тато брав нас з собою, це напевно і прищепило мені неймовірну любов до моря і відпочинку на природі.По цей день я себе абсолютно комфортно почуваю в компанії своїх батьків і сестри і більшу частину вільного часу проводжу з ними.
- Яка в вас була мрія в дитинстві?
У ранньому дитинстві, напевно, як і більшість дівчаток, я мріяла стати зіркою, причому не важливо співала б або танцювала, кожні вихідні ми з друзями по сусідству давали бабусям концерт, коли ще жили в Білярах. Потім вже я мріяла стати перекладачем і всі шкільні роки готувалася до вступу в Одеський національний інститут імені Мечникова, але після 9-го класу щось пішло не так, я прийняла інше рішення. І завжди мріяла подорожувати по екзотичним країнам, і йду до цієї мрії донині.
Юлія Репницька
- Чому ви вибрали саме цей вид спорту?
Крім того що це фізичне навантаження, яке розвиває всі групи м'язів, це ще дуже красиво і чудово те, що ти не просто займаєшся спортом, а ще й вчишся виконувати різні елементи, зв'язки, чим потім можна пишатися і захоплювати оточуючих. Так само не можу не відзначити, що заняття pole dance крім красивого, спортивного тіла, виробляють в нас силу, витривалість, гнучкість, впевненість в собі і звичайно ж жіночність.
- Як ви дійшли до того щоб відкрити власну студію?
Мені хотілося розвитку себе і моїх учнів, працюючи тренером на когось, я не могла втілювати всі свої ідеї.Я дуже швидко вирішилася на відкриття студії, звичайно було не легко, але завдяки підтримці моїх рідних, друзів і учнів, все вийшло.Pole dance це той напрямок, в якому можна розвиватися бескінечно.Скільки б ти не тренувався-завжди є куди рости і куди прагнути.Це дуже важливо для спортсмена, танцюриста і впринципі для будь-якого іншого виду діяльності.Це було рішення одного дня, підвернулася відповідне приміщення і я зрозуміла, що пора, через 10 днів ми вже приступили до тренувань в новому залі.
Юлія Репницька
- З чого ви починали?
Все почалося само-собою, випадково побачила, що в моєму будинку є вільне, потрібне приміщення. Було дуже страшно, тому що я йшла на певні ризики. Довелося позичати чималу суму грошей, але благо, що є такі люди поруч, які вірили в те, що в мене все вийде, безмежно вдячна їм за це, вони напевно навіть не уявляють наскільки допомогли мені тоді. В один день замовила пілони, дзеркала, тощо. Своїми силами з моїм хлопцем все встановили і я почала працювати. Мої учениці повністю мене підтримували і перейшли зі мною в нову студію, за що їм теж дуже вдячна.
- Як сім'я реагує на вашу діяльність,чи підтримують?
Сім'я підтримує мене на 200% у моїй діяльності, по можливості їздять зі мною на змагання, беруть участь у всіх моїх заходах.
- Скільки наразі учнів в вашій студії?
Більше шістидесяти осіб. Ніколи не рекламувала студію і особливо не просувала, у нас є робоча сторінка в Інстаграмі і на цьому все.
Краща реклама - це досягнення наших учнів, 70% відсотків з них практично з самого початку моєї діяльності зі мною. Я вчуся і розвиваюся разом з ними.
- Чи були у вас якісь інші хобі, окрім спорту?
У дитинстві займалася малюванням, танцями, баскетболом, грала на фортепіано, але все це було не моє.
До пілона займалася в тренажерному залі і вчила англійску. Коли почала займатися пілоном, це поглинуло мене з головою. Відповідно всі мої хоббі пов'язані зі спортом і танцями наразі. Я постійно навчаюся, відвідую різні майстер класи. Моя робота - це моє улюблене занняття, яке ще й приносить мені дохід.
Юлія Репницька
- Якщо б ви не реалізувалися у цьому виді діяльності, чим би ще могли займатися?
- Я економістка за освітою, думаю що продовжувала б працювати за спеціальністю, хоча ще зі шкільних років мріяла працювати сама на себе.
- Чи важко було бути першовідкривачем такого виду спорту в Южному? Які були ризики?
- Я не була першовідкривачем у Южному, я почала працювати інструктором в студії в нашому місті, в якій займалася і через деякий час вирішила піти і розвиватися самостійно.Я не знала чи підуть мої учні зі мною, скільки прийде нових, це неможливо прогнозувати, до того ж в нашому місті досить скептичні поняття про пілоні, як про вид спорту. Ризики і сумніви є завжди і на сьогоднішній день теж, якщо піддаватися цьому, то ми будемо стояти на місці. Якщо хочеш - бери і роби. Головне - ставити мету і йти до неї, я керуюся тільки цим.
Юлія Репницька
- Які в вас подальші плани?
- Працюю над парою проєктів, але розповім про все з часом. Повторюся, що завжди є куди розвиватися, але не хочу забігати наперед.
