Історичну фразу про руський воєнний корабель знає чи не кожен українець. Навіть наймолодші перегукуються цим висловом, не здогадуючись про його значення. Війна оголює нерви і провокує злість. Це однозначно. Відповідно, як у будь-якій екстремальній ситуації, норми моралі стираються і лайливі слова самі по собі лізуть з уст. Зовнішнє та внутрішнє спостереження фіксує: ставлення до матюків зараз інакше, ніж було у мирний час.
Ми провели опитування у одній з груп Южного опитування серед містян. Чи стали вони вживати нецензурну лексику у повсякденному житті частіше, ніж раніше. Результат скоріше був очевидним, адже лайка сприймається зараз лояльніше. Деякі люди звичайно відповіли «ні», але будемо відверті — таких відсотків з 10. Хтось зауважив, що мат був у його лексиці і до повномасштабного вторгнення. Та більшість відповідей про збільшення нецензурної лексики.
«Так. При чому у геометричній прогресії із кожним прильотом», «Так, раніше майже не вживала», «Так, війна внесла свої корективи, я навіть сину дозволяю руський корабель посилати по курсу». Це лише кілька відповідей, більше можете переглянути у галереї скріншотів з соцмереж.
Про те, наскільки це є нормою із психологічної точки зору та чому ж саме це трапляється ми поспілкувались із психологинею Мариною Медведєвою.
Фото: З особистого архіву Марини Мєдведевої
— Зараз не те, що все більше людей почали вживати лайку. Справа в тому, що на тлі воєнних дій це стало більш широко та дозволено. Іншими словами, ніби легалізувалось у суспільстві, хоча прямої заборони не було ніколи. Це були звичайні соціальні норми і суспільство уникало нецензурної лексики, прагнучи мати статус «хороших» і «правильних». Є багато спірних моментів з приводу того наскільки така хороша чи ні. Я можу сказати, що мат — дуже зручний та ємкий спосіб відреагування емоцій, — розповідає психологиня.
Тобто, в один матюк можна вкласти велике емоційне навантаження, не тримати його в собі. До того ж теперішня ситуація в країні викликає увесь спектр негативних емоцій: злість, ненависть, агресію, страх. Тому такі вирази допомагають не накопичувати напругу.
— Зараз мова йде не про той мат, який використовують певна група населення, у яких «нота «ля» через кожне слово. Йдеться про лайку для підтримки емоцій. Це не моє суб’єктивне рішення, така думка багатьох моїх колег у психотерапевтичному колі, — що вживання нецензурної лексики задля підтримки емоцій, а не заміни слів — норма. На тлі збільшення агресії у теперішній час саме це допомагає нам тримати себе в тонусі, — розповідає Марина Медведєва.
Разом із тим, як говориться: що занадто, то не здраво. Йдеться про надмірне вживання нецензурної лексики або ж коли це відбувається часто при дітях. Звичайно, у таких умовах складно стриматись і хоч-не-хоч дитина, мов губка, вбирає цікаві для себе вислови. Психологи радять не акцентувати увагу на тому, що дитина говорить матюки. І що важливо — не займатись залякуванням. Бо тут може програтись звичайна формула: заборонений плід — солодкий.
— Дітей необхідно звичайно абстрагувати від нецензурної лексики, але якщо вони починають вживати якісь слова не потрібно на цьому занадто зациклюватись. Треба пояснювати дитині про такі вирази, але ні в якому разі не залякувати. Ні у плані матюків, ні в якому іншому, — розповідає психологиня.
Підсумовуючи сказане можна зробити простий висновок: вживати лайку задля вивільнення емоцій — нормально. Психологи навіть радять це робити. Набагато шкідливіше тримати усе в собі та стримуватись, бо накопичення негативних емоцій призводить до розладу. Тож, ліпше дозволити собі виплеснути емоції, ніж потім мати ПТСР (посттравматичний стресовий розлад).
Додамо, що деякі люди в коментарях писали, що лайка — це мова ворога. Насправді це зовсім не кацапська мова, а слова тюркського походження. На наших землях було багато турків і навіть звичне для нас слово «лелека» прийшло звідти.
