Хто застрелив одеського авторитета Карабаса і при чому тут українські націоналісти і дружина Ющенка
Одеського кримінального авторитета Віктора Кулівара на прізвисько “Карабас” досі пам’ятають на “7-му кілометрі” і час від часу говорять на різний “бардак” і “бєзпрєдєл” - “при Карабасі такого не було”.
Він - один з героїв екскурсії “Кримінальна Одеса”, причому ця екскурсія завершується якраз біля бані №4 на вулиці Асташкіна, де знаменитого кримінального “господаря міста” розстріляв кілер вранці 21 квітня 1997 року.
Ховати Карабаса зібралось ледь не все місто, на місці його смерті, на стіні бані встановили меморіальну табличку, а на могилі кримінального авторитета стоїть пам’ятник із золотим ангелом та досі регулярно з’являються живі квіти.
Ким же був некоронований король одеського кримінального світу 90-х?
Кому було вигідне і досі нерозкрите вбивство Карабаса?
І чому російські блогери прив’язують до його смерті українських націоналістів, Катерину Ющенко та уряди США і Великої Британії?
В усьому цьому розбиралися журналісти інтернет-видання Южне.City.
“Япончик” 90-х
На злочинний шлях Віктор Куліваров став ще навчаючись у школі. У шостому класі відбулося його знайомство зі структурою злочинного світу Одеси. Тоді майбутній кримінальний авторитет займався пограбуваннями.
У в'язницю він потрапив у дев'ятому класі, коли вступив у бійку, за що згодом і отримав своє покарання за хуліганство. “Вікіпедія” говорить, що це був перший і останній випадок, коли Кулівар потрапляв до в'язниці.
Кулівар Віктор Павлович
Натомість, головний редактор сайту MZK1.ru Денис Артьомов на “Ютуб-каналі” “Інша історія” стверджує, що, насправді, Кулівар ще двічі сидів у слідчому ізоляторі. Щоправда, терміни були незначними, можливо, тому й не враховувались.
Після в'язниці Віктор Кулівар почав заробляти обмінюючи чеки, якими тоді часто розплачувалися з моряками, на гроші. За цими чеками можна було придбати товари лише в спеціалізованих магазинах, які називались “Берізки”, де не завжди був необхідний товар. Тому охочих до обміну, навіть по невигідному курсу, було достатньо. У цій діяльності Кулівар, небезпідставно, заробив репутацію афериста.
Віктор Кулівар правий зліва в першому ряду
Часто “заломщики” як називали тоді цих мінял, взагалі лишали моряків ні з чим. Вони так швидко перебирали між пальцями чеки в чековій книжці, що найбільші купюри лишались у них в руках, а ошукана жертва позбувалась усього, що привезла з тривалого закордонного відрядження.
З такою бригадою “заломщиків” на Французькому бульварі промишляв і Віктор Кулівар.
Одеський полковник міліції Віктор Балан згадував у своєму інтерв’ю, як до нього, тоді дільничого, звернувся моряк, якого обманув один із “заломщиків” бригади Кулівара. Проте винного так і не знайшли.
Кулівар кілька разів був під слідством за шахрайство, загалом провів у СІЗО майже рік. Проте, жертви пізніше позабирали свої заяви і справи було закрито.
Злочинець отримав славу “Мішки Япончика” свого часу, оскільки не брав участі в кривавих розбірках і вбивствах. Після фінансових махінацій почав промишляти рекетом і з тих, хто був “під його дахом” брав 10% прибутку, даючи “розкрутитись” новим бізнесам.
Також час від часу допомагав людям, які до нього звертались (існує легенда, що допоміг одному музиканту повернути машину, яку у нього вкрали під час концерту) і намагався, щоб про такі широкі “театральні” жести дізналась якомога більша кількість людей.
Некоронований король
Віктор Кулівар не мав титулу злодія в законі, хоча йому й пропонували “коронуватися”.
Деякі джерела стверджують, що він відмовився від коронації в законники, яку йому пропонували ще у 80-х роках, оскільки вважав, що життя за злодійськими поняттями не підходить для нього.
Наприклад, за цими законами злодіям не можна було одружуватись. А Кулівар був жонатий і мав двох дітей. Також він часто бував в оточенні зірок світового рівня і відвідував світські заходи, які зазвичай злодії не відвідують.
Його сучасники згадують, що Кулівар любив красиво одягатися, був у хорошій спортивній формі, займався футболом, не палив і не зловживав спиртним, а коли у нього почались проблеми з ногою, то навіть шкутильгати навчився елегантно, що додало йому ще більше шарму.
Також кримінальний авторитет, на відміну від більшості своїх “колег”, не вживав на публіці нецензурних слів, та й загалом був більше схожим на чиновника високого рангу, ніж на бандита.
Існує думка, що авторитет Карабаса в Одесі був настільки значущий, що в місті не відбувалося жодного пограбування без його відома. Карабас також виступав у міжнародних розбірках мафій у ролі третейського судді.
Чому Карабас?
Існує кілька версій походження прізвиська «Карабас» у Віктора Кулівара. Одна з них говорить, що Віктор Кулівар жив над магазином «Золотий Ключик». Звідси, на думку деяких людей, і могло піти його прізвисько.
Друга версія ґрунтується на хуліганському характері Кулівара, який проявився ще зі шкільних років. Він ображав молодших дітей, відбирав у них речі, через таку поведінку і міг отримати своє прізвисько.
Третя версія стверджує, що «Карабасом» прозвали Віктора Кулівара за його зовнішній вигляд, через контраст із його довготелесістю й худорлявістю.
А четверта, говорить про те, що Віктор Кулівар вміло маніпулював людьми, немов маріонетками. Це могло стати причиною його асоціації з казковим персонажем Карабасом-Барабасом.
Саме до цієї версії схиляється і одеський краєзнавець Артем Васюта.
Артем Васюта
Краєзнавець з Одеси
“Я жив на Таірова і один раз бачив Карабаса, коли ще був дитиною, вживу. Він любив один ресторанчик в мікрорайоні Вузівський, там збирався зі своє бандою чи зустрічався з іншими авторитетами. Один мій знайомий, коли йому було 12, якось грав з Карабасом в футбол, стояв на воротах. Я тоді й не думав, що через 20 років водитиму екскурсії в те місце, де його застрелять. Тим більше, що якось на одну з таких екскурсій приїдуть люди з США, що працювали з Карабасом і розкажуть мені більше, ніж я знав до того сам”.
Артем Васюта переконаний - саме вміння маніпулювати людьми, як маріонетками, смикаючи їх за ниточки, і дало Карабасу його казкове прізвисько.
Артем Васюта
Краєзнавець з Одеси
“Він - людина, яка взяла на себе сміливість вирішувати такі питання, які на той час ніхто не хотів вирішувати. “Япончик” свого часу. Як говорить нам історія, коли центральна влада дає тріщину, завжди подібний елемент кримінального таланту бере ситуацію в свої руки. Там вищі чини крісла портфелі ділять, а тут на місці люди не знають, що робити.
Як я пам’ятаю 90-ті, тоді міліція взагалі не хотіла щось робити без грошей. Міліції можна було “занести хабар”, щоб посадили конкурента і то не точно, що це вирішать. Тому у міліції був дуже низький рейтинг довіри в принципі. По-суті, і ті, і ті були бандитами. Різниця тільки в тому, що одні були в погонах, інші - ні.
До людей, накштал Карабаса звертались, бо вони вирішувати питання, хоч і “по безпредєлу”.
Кілер з кулеметом і сліди від куль на сходах
Кримінальну кар’єру Карабаса обірвав кілер.
21 квітня 1997 року Віктор Кулівар приїхав у баню на Асташкіна, куди приїжджав щопонеділка. Кілер на нього чекав там. На подвір'ї біля лазні він був розстріляний із пістолета-кулемета «Скорпіон». На його тілі було декілька кульових поранень, але причиною смерті стало восьме за рахунком попадання — куля влучила в скроню. Злочин залишився не розкритий. На сходах цієї бані і досі можна побачити отвори від куль.
Деякі джерела стверджують, що Віктора Кулівара в день убивства до лазні запросив інший кримінальний авторитет.
Пам'ятна дошка Віктору Кулівару на бані №4
Серед причин убивста Кулівара називають:
- спробу боротьби Віктора Кулівара за офіційну владу місті;
- спробу прокручувати великі угоди за межами Одеси та навіть країни, де він міг перейти дорогу тамтешнім кримінальним авторитетам;
- конкурентну боротьбу з бандитами, які займалися рекетом;
- постановку контролю над нафтовим бізнесом у порту, за який тоді була війна.
Російський блогер Денис Артьомов пов’язує смерть Кулівара з тодішнім мером Одеси Едуардом Гурвіцом, українськими націоналістами, РУХом, дружиною колишнього президента України Віктора Ющенко Катериною Чумаченко і навіть посольствами Великобританії та США в Україні (куди ж без них).
Катерина Чумаченко, дружина Віктора Ющенка
Кримінального авторитета згубила політика?
Денис Артьомов
Російський блогер
“Карабас до середини 90-х років почав постійно з’являтися на публіці - серед бізнесменів і політиків, - розповідає Денис Артьомов. - У нього були зв’язки з першими особами міста. До речі, від Карабаса залежав навіть тодішній мер Одеси - Едуард Гурвіц. У 80-ті роки Гурвіц був “шабашником”, потім - кооператором. І це призвело його до вимушеного знайомства з кримінальними авторитетами - Куліваром і Геогрієм Стояновим. Спочатку Гурвіц лише платив їм “данину” (ті ж самі 10% “за дах”), але після того, як виграв свої перші вибори, ставши головою районної ради, уклав з бандитами партнерські відносини. Помалу Гурвіц налагодив дружні стосунки з усіма авторитетами Одеси, тож на виборах 1994 року одним зі спонсорів його передвиборчої компанії був Олександр Ангерт (кримінальне прізвисько - “Ангел”), один з кримінальних авторитетів, партнер Карабаса і його наступник. Причому, бандити допомагали Гурвіцу не лише грошима, - стверджує російський блогер.
Як стверджує Артьомов, далі Гурвіц вибрав інший “дах”, кримінального авторитета Стоянова, проте залишився в дружніх стосунках з Карабасом і Ангертом, домовившись допомагати їм своїми політичними зв’язками.
Саме це, на думку російського блогера, і стало найімовірнішою причиною смерті Карабаса.
Нафта, чеченці, націоналісти і Ющенко
На думку Дениса Артьомова бандити розраховували, що при мері Гурвіці Одеський порт та нафтоперероблюючий завод будуть належати їм.
Для угрупування Ангерта та іншого кримінального авторитета Мініна порт був особливо цінним - для перевалки нафти, контрабанди зброї та наркотиків, що Кулівару, до речі, і не подобалось.
-Але щось пішло не так і Гурвіц не став співпрацювати з бандитами. Коли Гурвіц став мером, то масово позносив МАФи з яких отримувала свій рекитирський прибуток Карабас і Ангерт. Реальною вигодою, яку вони отримала від мера став лише договір тривалої оренди Дюківського парку, підписаний між міською адміністрацією і фірмою “Катюша”, що належала дружині Ангерта. Колишні друзі стали ворогами, оскільки Гурвіц хотів перекроїти міську карту, - коментує Денис Артьомов.
За словами блогера, втративши “місцевих” кримінальних союзників, Гурвіц заручився підтримкою чеченців.
Денис Артьомов
Російський блогер
-У чеченців в такій співпраці були свої інтереси. Тих, хто приїхав з Дудаївської Ічкерії (Джохар Дудаєв, перший президент Ічкерії, лідер руху за незалежність Ічкерії від росії, автор фрази “Коли над Україною зійде українське сонце, росія зникне”) цікавили українські нафтопереробні заводи, за допомогою яких вони хотіли реалізувати свої нафтові схеми, - розповідає Денис Артьомов. - І в цих планах соратники Аслана Масхадова (колишній президент Чеченської республіки Ічкерія) і Шаміля Басаєва (чеченський польовий командир, повстанець, терорист і політик) знаходили велику підтримку в Києві серед націонал-патріотичних політиків, народного РУХу та інших, а також українського Міністерства іноземних справ і урядів США і Великобританії, які працювали в Києві на той момент. Однією з тодішніх лобісток україно-ічкерійського нафтового союзу була Катерина Чумаченко - майбутня дружина Віктора Ющенка.
Від редакції : аналізуючи російські джерела під час підготовки матеріалів, ми очікуємо знайти російську пропаганду, де завгодно, але кожен раз дивуємось, що навіть у вбивстві одеських кримінальних авторитетів, на думку російських блогерів, є слід Великобританії та США.
-Гурвіц, який на той момент уже кілька років створював враження, наче від патріот України і користувався підтримкою націонал-патріотичний та інших правих сил в політиці, дав чеченцям карт-бланш на дії в місті. Карабас, хоч і тримався осторонь від конфлікту влади і бандитів, але тут виступив проти і заявив, що поки він живий, в місті буде усе - за його правилами. Власне, це і стало його вироком, - коментує Денис Артьомов.
Не США і Великобританія, а Москва?
Що ж до одеського краєзнавця Артема Васюти, то найбільш імовірною причиною вбивста Кулівара він називає якраз вплив Москви.
Артем Васюта
Краєзнавець з Одеси
“Я маю одного знайомого, який працював в бригаді Кулівара у 90-ті. Він сказав, що коли на росії у 1996-му році вдруге став президентом Єльцин, Кучму запросили в Москву. Після цієї поїздки, якщо уважно подивимося по росії і в Україні, то побачимо, що дуже швидко у всіх великих містах повбивали кримінальних авторитетів, які були незалежні і не працювали на владу. На зонах це не афішувалося, але і ті кримінальні авторитети, які на той момент сиділи, були вбиті у 1996-1997 роках. Не лише в Києві, Харкові чи Львові, а й навіть невеликих містах, типу Рівного. Що ж до бригади Карабаса, то після його смерті багато з його бригадних перевели свій бізнес в щось більш-менш легальне і стали законослухняними підприємцями.
Від редакції: цікаво, що коментатори російських “Ютуб-каналів” масово пишуть, що саме люди типу Карабаса мали б керувати Одесою, бо він начебто “дійсно любив своє місто”. А мера Гурвіца називають “псевдопатріотом” і його зв’язки з РУХом та українськими націоналістами - більшим злочином, ніж все кримінальне життя Карабаса та інших одеських “авторитетів”.
Шановні читачі, а як ви вважаєте, хто з більшою ймовірністю причетний до смерті Віктора Кулівара - підтримуєте версію російського блогера чи українського краєзнавця?
І чи дійсно романтизація кримінальної Одеси - це факт, чи наслідок російської пропаганди?
Ваші думки чекаємо у коментарях!
