"Забруднення Чорного моря в умовах війни": російська агресія нищить все живе у Чорному Морі

"Забруднення Чорного моря в умовах війни": російська агресія нищить все живе у Чорному Морі

Фото: Тетяна Шевченко

Підрив дамби на Каховській ГЕС, протикорабельні міни і ракети, пожежі на окупованих островах та мазут із затонулих російських танкерів - ось неповний перелік екологічних злочинів, які здійснила російська армія в Україні.

Яким є вплив повномасштабного вторгнення росії в Україну на Чорне море і до чого це призведе - розбирались журналісти Южне.City

Пожежі нищать природно-заповідний фонд

Після початку російсько-української війни 2014 року чимало об’єктів природно-заповідного фонду опинилися в окупації. Якщо 8 років, в основному, потерпала природа Криму та окупованих Донеччини й Луганщини, то із лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна, вплив на море став значно більшим. Природоохоронні території узбережжя Чорного та Азовського морів страждають і від окупації, і від бойових дій.

Як прокоментувала для сайту “Ukrainer” морська біологиня та фахівчинею відділу клімату ГО «Екодія» Софія Садогурська, усі природні заповідники України, що мають у своєму складі морську акваторію, перебувають в окупації — разом із сімома прибережними національними природними парками й одним біосферним заповідником.

Софія Садогурська
морська біологиня та фахівчинею відділу клімату ГО «Екодія»

“Усі ці природоохоронні території та акваторії створили для збереження унікальних морських і прибережних оселищ: луків морських трав, підводних лісів із водоростей, піщаних дюн, лагун і всього різноманіття оселищ, яким вирізняються узбережжя Чорного й Азовського морів. Частина цих територій безпосередньо опинилася в зоні, де ведуться бойові дії чи розміщуються російські військові, як-то Кінбурнська коса чи острів Джарилгач у Чорному морі. Будівництво фортифікаційних споруд та окопів, пересування військової техніки й численні вибухи пошкоджують рослинний і ґрунтовий покриви. Додатковий негативний вплив чинять пожежі, що виникають як безпосередньо через бойові дії, так і з інших причин. Ситуацію погіршують окупація, мінування територій і знищення пожежної техніки окупантами. На Кінбурнській косі, яка є частиною Чорноморського біосферного заповідника та національного природного парку «Білобережжя Святослава», за рік повномасштабного вторгнення зафіксували 131 пожежу. Пожежі 2022 року стали найбільшими на Кінбурнській косі за останні десятиліття й уразили понад 5 тисяч гектарів, включно зі степовими й приморськими екосистемами та місцями гніздування приблизно 100 видів птахів”, - зазначила науковиця.

Теракт на Каховській ГЕС опріснив і забруднив Чорне Море

6 червня 2023 року російські військові підірвали машинний зал Каховської ГЕС, спричинивши одну з найбільших екологічних катастроф в Україні. Міноборони Росії звинуватило Збройні сили України в руйнуванні дамби, нібито вони зробили це, щоб зупинити наступальні дії армії РФ. Але в одній із телефонних розмов окупантів, яку перехопила Служба безпеки України, російська сторона зізнається, що за підрив відповідальна їхня диверсійна група.

За даними науковців з “Української природоохоронної групи”, було затоплено понад 612 км² територій у Херсонській та Миколаївській областях, включаючи 150 км вгору по річці Інгулець.

Зона затоплення поширилася далеко за межі долини Дніпра, що призвело до руйнування населених пунктів і екосистем. Підняття рівня грунтових вод у зоні Нижньодніпровських пісків створило загрозу для місцевої флори та фауни, зокрема для рідкісних видів, таких як береза дніпровська. Забруднена вода, мул та органічні речовини з затоплених територій потрапили до Чорного моря, утворивши масштабний шлейф. Цей шлейф, що містив залишки змитих населених пунктів і родючого шару грунту, поширювався морськими течіями до узбережжя Румунії та Болгарії. Катастрофа також спричинила винесення до моря побутової техніки, фрагментів будівель і навіть тварин. На узбережжі Одеської області фіксувалися випадки, коли хвилі прибивали мертвих і навіть живих тварин, включаючи диких, таких як сарна європейська. Екологічний вплив катастрофи включав не лише затоплення, але й зміну умов існування для всіх живих організмів у регіоні. Зокрема, стрімке проникнення води через піщані ґрунти знищило середовище існування тварин, що мешкали у норах, та загрожувало стабільності екосистем.

Вихід такої великої кількості річкової води тимчасово опріснив окремі ділянки Чорного моря. Але шкода від опріснення виявилась не такою значною, як від забруднення. Адже руйнування греблі Каховської ГЕС призвело до потрапляння у воду великої кількості паливно-мастильних матеріалів, які є токсичними для морських жителів і можуть утворювати плівку на поверхні води.

Крім того, затоплення населених пунктів, включно з розміщеними в них вигрібними ямами, сільськогосподарськими землями, автозаправками і іншими джерелами забруднень, означає потрапляння у море нетипово великого обсягу забрудників, що впливає на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних. Слід згадати і про наявність у придонних відкладах водосховища важких металів і інших забрудників, що накопичувались десятиліттями з викидів промислових підприємств міст Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське.

Великий обсяг забруднених прісних вод у поєднанні із літніми спекотними умовами спровокував масовий розвиток мікроорганізмів та водоростей і спричинити цвітіння води у 2023-му та 2024-му літніх сезонах.

Нафта з російських танкерів дісталась до берегів Одеси

Не встигло Чорне море “оговтатись” від наслідків підриву дамби на Каховській ГЕС, як 15 грудня 2024 року у Керченській протоці затонули два російських танкери з нафтою.

Мазут із них витікає вже місяць, і, як свідчить доктор біологічних наук Іван Русєв, уже дістався до берегів Одещини (відео з тг).

-Обидва уламки танкера “Волгонефть 212” перебувають в територіальних водах України (ближче до Криму ніж до Тамані). Танкер розколовся також на нашому боці, - коментує одеський еколог Владислав Балінський. - Два уламка танкера “Волгонефть 212” після аварії вільно дрейфували, розливаючи тонни мазуту по морю, щонайменше до 12.01.2025. Шлях аварійного дрейфу склав за цей час загалом не менше 8,25 кілометра! Роботи з герметизації танків виконані не були. Спостерігається чітка динаміка збільшення кількості викидів у часі на прикладі спочатку більш “чистого” уламка 212-2 і кормової частини “Волгонефть 239”, яка перебуває на березі. Скоріш за все, йдеться про витік мазуту з технологічних отворів і сапунів танків.

Владислав Балінський зазначає, що офіційно заявлена кількість викидів мазуту рф у 2,3 тисячі тонн відповідає об’єму чотирьох з восьми танків, що знаходяться на судні “Волгонефть 212”, і не відповідає дійсності. Ретельний аналіз архіву супутникових радарних знімків Sentinel-1 чітко показують витоки мазуту з усіх трьох уламкив суден, тобто мазут витікав щонайменше місяць, зокрема з нібито не пошкоджених танків.

Протикорабельні міни і мертві дельфіни

Ще одна біда для моря і його мешканців - замінування акваторій. Міни можуть не тільки забруднювати навколишнє середовище вибуховими речовинами та важкими металами, а й впливати на морських мешканців унаслідок випадкової детонації.

За його оцінками, керівника наукового департаменту національного парку "Тузлівські лимани" Івана Русєва, цьогоріч загинуло "імовірно, до 50 тисяч китоподібних". З посиланням на нього цю цифру повторила зоозахисна організація UAnimals. Її ж у своєму відеозверненні до учасників саміту G20 озвучив президент Володимир Зеленський.

Всього в Чорному морі мешкає близько 250 тисяч дельфінів. Йдеться про загальну чисельність усіх трьох чорноморських видів: морської свині, білобочки та афаліни. Усі вони включені до Червоної книги України.

Якщо справді загинула кожна п'ята тварина, то масштаби біди виглядають більш ніж серйозними.

Через факт масової загибелі китоподібних прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Одеської обласної прокуратури розпочали кримінальне провадження за фактом екоциду.