Чи етично слухати російську музику, коли росія веде війну проти України? Це питання розколює суспільство і змушує кожного робити особистий вибір між естетичними вподобаннями та моральними принципами.
Кореспонденти інтернет-видання Южне.City поговорили з представницями різних поглядів та проаналізували дослідження експертів.
Жителька Південного Анастасія Рожинська представляє позицію тих, хто поступово переосмислює свої музичні вподобання:
"Колись слухала Мот, Каста, Монеточка, Земфіра, Oxxxymiron — вони виділялися глибшими текстами або оригінальністю. Дехто з них говорив про складні соціальні теми, і це чіпляло. Але зараз я значно обмежила прослуховування російських артистів", — розповідає дівчина.
За її словами, раніше приваблювала поєднанням зрозумілої мови та емоційності. Деякі треки були дуже особистісними, і легко було себе з ними асоціювати. Та її ставлення змінилося.
"Були випадки, коли мене критикували за те, що я слухаю російську музику. Це змусило мене переосмислити, кого я підтримую навіть непрямо. Стараюся зараз ставитися до критики як до приводу для саморефлексії, а не як до нападу", - пояснює Анастасія Рожинська.
Дівчина зізнається, раніше ділилася російською музикою з друзями, зараз — майже ні. Адже у її оточенні багато хто принципово не слухає нічого російського, і вона це поважає. Тепер дівчина активно відкриває для себе нову музику
"Слухаю багато українських виконавців: Kalush, alyona alyona, Паліндром, Жадан і Собаки. Зараз українська сцена дуже потужна, з'являється багато якісної музики. Підтримка українських музикантів — це теж внесок у перемогу", - ділиться Анастасія.
Інша жителька Південного Катерина Ферелетич представляє радикальну позицію повної відмови від російського контенту.
"Це не просто пісні. Це — частина культури країни, яка вбиває українців. Я не можу слухати те, що мовчки підтримує або ігнорує агресію. Це був мій свідомий вибір", — категорично заявляє дівчина.
За її словами, війна лише оголила те, що й раніше відчувалося — нерівність, зверхність, культурну окупацію. Також дівчина вводить поняття культурної гігієни.
"Це — фільтр. Усвідомлений вибір, що ти споживаєш: музику, кіно, літературу. Якщо ми хочемо зберегти свою ідентичність, ми маємо очищати інформаційне поле. Культурна гігієна — це не про заборони, це про відповідальність", - ділиться позицією Катерина Ферелетич.
Щодо аргументу "музика поза політикою", дівчина рішуча і називає це міфом, адже жодна культура не існує у вакуумі. Якщо артист мовчить про війну — це вже позиція. Якщо продовжує виступати в РФ — це вибір. А вибір Катерини — більше не бути їхньою аудиторією.
"Було важко відмовитися від звичних артистів. Бо деякі пісні були пов'язані зі спогадами, важливими моментами. Але війна розставила пріоритети. Те, що ще вчора звучало "душевно", сьогодні ріже вухо. З часом це стало природним — як очищення", — ділиться досвідом Катерина.
Тим, хто досі слухає російське, вона радить чесно відповісти собі: чому і кого ви підтримуєте своїми прослуховуваннями?
"Дайте шанс українській музиці. Можливо, вона вас здивує".Бути свідомим слухачем — це як бути свідомим громадянином. Це не тільки про те, що ти слухаєш, а й кого ти фінансуєш, чиє повідомлення транслюєш далі. Це про критичність, вибір і любов до свого", — підсумовує дівчина.
ЩО КАЖУТЬ ФАКТЧЕКЕРИ: Дослідження Vox Ukraine та "Детектор медіа"
Провідні українські фактчекінгові видання провели ґрунтовне дослідження впливу російського культурного контенту:
"Це особлива справа"
"Для росії культура завжди була інструментом м'якої окупації — способом створити спільний простір 'однієї країни'. Під час війни контент став зброєю", — констатують експерти.
"Піратство нас врятує"
Навіть прослуховування на піратських сервісах підвищує впізнаваність російських виконавців та впливає на алгоритми, що "враховують популярність виконавця за межами офіційних сервісів".
"Я не лайкаю"
Економічний вплив: У 2023 році українці принесли авторам російського контенту понад $80 млн. Це не лише прибуток артистів, а й податки, які частково фінансують російське військо.
"Фільми з російським дубляжем, але ж на українському сайті"
Українські сайти, що публікують контент з дубляжем російською, часто пов'язані з російськими власниками. Вони заробляють на рекламі, а попит на російський дубляж знижує інвестиції у вітчизняне озвучування, залишаючи українських акторів без замовлень.
"Ця пісня написана ще до війни"
"Варто чітко розуміти, що війна розпочалась не три роки тому, а у 2014 році. Час створення треку не змінює факту його впливу. Навіть стара музика генерує прибуток, формує політ і зміцнює російський культурний простір", — пояснюють фактчекери.
"Виконавець проти війни, а, отже, за Україну"
"Це так не працює. Заява "проти війни'"— не дорівнює підтримці України. Багато таких митців уникають прямої критики агресора, але продовжують просувати російські наративи й витісняти українські голоси у міжнародному дискурсі".
"В Україні такого не роблять"
Українська сцена активно розвивається. Якщо поки не знайшли "свого" — варто шукати далі. Можна звернутися і до світових артистів. Музичні смаки — це звичка, яку з часом можливо змінити.
Експертний висновок
За словами психологів: "Музика — це інструмент формування емоційної пам'яті, ідентичності та навіть громадянської позиції. Вибір між російською й українською музикою сьогодні — це не лише про смак, а й про цінності, свідомість та ментальне здоров'я".
За даними фактчекерів: Кожне прослуховування російського контенту, навіть на піратських платформах, має економічні та культурні наслідки для країни-агресора.
Питання без відповіді
Цей матеріал не претендує на остаточну відповідь — кожен має право на власний вибір. Але важливо розуміти всі аспекти цього вибору:
-
Економічний: Чи готові ви фінансувати країну-агресора?
-
Психологічний: Як це впливає на вашу ідентичність?
-
Соціальний: Який сигнал ви подаєте оточенню?
-
Культурний: Чи сприяєте ви розвитку української сцени?
Війна змінила багато речей. Можливо, час змінити і плейлист?
Матеріал підготувала Василина Чудийович
