На наших очах народжується новий український героїчний епос.
Де головний герой - це точно не карикатурний хохол, тупуватий, боязливий селюк з комплексом меншовартості, який тільки те й робить, що страждає, а єдину розраду знаходить в тому, щоб поїсти сала.
Наскільки досі (!) сильні ці наративи в Мордорі видно хоча б з їхніх недолугих спроб створити фейк переписки нашого військового з матір'ю. Пам'ятаєте оце карикатурне “Бандера дивиться на тебе з неба” (ну як їм пояснити, що при всій повазі до Степана Андрійовича у нас нема і ніколи не було культу особистості?) і “мамко, я хочу додому, поїсти сала”?
Наші нинішні герої - напівбоги. Вони вдаються до нестандартних стратегічних і тактичних рішень і перемагають численного ворога, що пре тупою масою.
Вони встигають при тому жартувати в “Фейсбуках” і “Твітерах”, заспокоюючи і надихаючи тил.
Вони, будучи цивільними людьми, виходять на танки з голими руками і виганяють ворога із своїх міст. Вони ганьблять його і насміхаються. І не бояться!
Хитрістю, спритністю, безстрашністю взаємодопомогою і згуртованістю вони перемагають там, де це здається неможливим.
Знову і знову.
Неможливо виграти війну, коли твою техніку крадуть цигани, палять коктейлями Молотова діти, збивають банками із консервацією жінки і відвозять тракторами у свої обійстя фермери. Коли проти тебе одночасно воюють 42 мільйони і сотні тисяч допомагають з-за кордону, що твої нещасні 140 тисяч армії?
У шкільній програмі з української літератури був один-єдиний твір, який я прочитала із щирим захопленням героєм - “Тигролови” Багряного. Якби Багряний жив у наш час, то очманів би від кількості прототипів, у порівнянні з якими інженер-авіатор Григорій Многогрішний - просто школяр.
Шкільна програма наших дітей і внуків буде значно героїчнішою. Обіцяю особисто докласти до цього руку.
“Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібрани”.
Ми знаємо, Степане Андрійовичу, що Ви дивитеся на нас із неба.
Дивитесь і пишаєтесь кожним.
