На долю українців випадає чимало випробувань. Та як показує практика, ми завжди чудово тримаємося! Найголовніше ж правило, якого варто дотримуватися: обізнаний – значить озброєний. 15 вересня в Україні зареєстрували перший випадок мавп’ячої віспи. Другий – вже за кілька днів, 19 вересня. З якою швидкістю розвиватиметься захворювання – не відомо, бо донедавна воно вважалося рідкісним. Тому Южне.City розбиралося, чи варто боятися цього вірусу.
Що таке мавп’яча віспа?
Центр громадського здоров’я тлумачить це так: Віспа мавп — це вірусне зоонозне захворювання, збудник якої належить до роду ортопоксвірусів родини Poxviridae. У 1970 році було описано перший випадок віспи мавп у людини, на території Республіки Заїр (зараз — Демократична Республіка Конго). Зазвичай, вона подібна до натуральної віспи, проте має меншу летальність та легші симптоми.
Симптоми мавп’ячої віспи
Інкубаційний період (час від зараження до появи симптомів) віспи мавп зазвичай становить 6-16 днів, але може змінюватись від 5 до 21 дня.
Хвороба починається з:
- високої температури;
- головного болю;
- м'язових болів;
- болі у спині;
- збільшення лімфатичних вузлів;
- ознобу;
- виснаження.
Як щодо висипів?
Протягом 1-3 днів (іноді довше) після появи лихоманки у хворого з'являється висип, що часто починається на обличчі, потім поширюється на інші частини тіла. Вражає обличчя (у 95% випадків), долоні та підошви стоп (у 75% випадків). Уражаються також слизові оболонки порожнини рота (у 70% випадків), статевих органів (30%) та кон'юнктиви (20%), а також рогівка.
Фото: theconversation
Висип розвивається послідовно від плям (ураження з плоскою основою) до:
- папул (злегка піднятим щільним ураженням);
- везикул (ураженням, заповненим прозорою рідиною);
- пустул (ураженням, заповненим жовтуватою рідиною);
- і кірок, які підсихають та відпадають.
Кількість уражень коливається від кількох до кількох тисяч. У важких випадках ураження можуть шаруватись доти, доки не відшаруються великі ділянки шкіри.
Фото: Полтавщина
Як поширюється захворювання?
Віспа мавп може передаватись від тварини до людини та від людини до людини. Для цього потрібен прямий фізичний контакт з інфекційним висипом, струпами або біологічними рідинами організму хворої людини. Йдеться про спілкування з близької відстані, дихання, дотики, поцілунки, секс.
Захворювання може поширюватися з моменту появи симптомів до повного загоєння висипу та утворення свіжого шару шкіри.
Як не заразитися?
- Уникайте тісного контакту «шкіра до шкіри» з людьми, у яких є симптоми, схожі на віспу мавп.
- Уникайте контакту з предметами та матеріалами, якими користувався хворий.
- Регулярно мийте руки з милом або використовуйте дезінфекційний засіб на спиртовій основі. Особливо це варто робити перед їдою, після відвідування ванної кімнати та перед тим, як торкатися власного обличчя.
- Дезінфікуйте та мийте поверхні, до яких зазвичай торкаєтесь у середовищах, де могли бути інфіковані люди.
Чи є вакцина проти мавп’ячої віспи?
Наразі у світі є три вакцини проти віспи мавп, проте їх виробництво та запаси дуже обмежені. Раніше вакцинація проти віспи мавп здійснювалася лише в ендемічних для цієї інфекції країнах, тобто країнах Африки. В Україні необхідності у вакцинації проти мавпячої віспи наразі немає. Окрім того, Всесвітня організація охорони здоров’я наразі не рекомендує масову вакцинацію.
Як лікуватися, якщо з’явилися симптоми?
Зазвичай використовують знеболювальні та жаропонижаючі.
Якщо ж Ви підозрюєте, що заразилися вірусом, то варто звернутись за медичною допомогою, використовуючи засоби протиепідемічного захисту (захисну маску, рукавички тощо).
Перебувати на самоізоляції треба, допоки всі виразки (пухирці) не покриються кіркою, струпи не відпадуть, а під ними не утвориться новий шар шкіри. Важливо, що йдеться також про ті виразки, які знаходяться всередині тіла, до прикладу, в роті.
Зазвичай захворювання проходить у легкій формі, іноді нагадує вітряну віспу і проходить самостійно протягом кількох тижнів.
