Пошук зниклих безвісти військових: покроковий алгоритм, що робити й куди звертатися

Якщо людина не виходить на зв'язок упродовж трьох днів, варто повідомляти про її зникнення уповноважені органи. Та у воєнних реаліях три дні не означають майже нічого. Буває, що в місці, де перебуває військовий, немає зв’язку або він на бойовому завданні і телефон вимкнений. Також людина може втратити телефон.

Зверніть увагу! Коли ваша рідна людина в ЗСУ не виходить на зв'язок довше, ніж зазвичай, варто звернутися до її безпосереднього командира і отримати офіційну інформацію. Якщо таких контактів немає, слід звернутися в ТЦК, від якого людину мобілізували. Там мають надати офіційну інформацію про те, чи вважається військовий зниклим безвісти.

Додамо, що військові частини самостійно мають надати людині статус зниклого безвісти через 15 днів після того, як місце її перебування стало невідомим, і повідомити про це в ТЦК. Там, у свою чергу, мають впродовж семи днів повідомити сім'ю зниклого. Та в умовах фронту ця процедура може не дотримуватися з очевидних причин.

У випадку підтвердження статусу людини як зниклої безвісти, рідні мають написати заяву в Національну поліцію за місцем свого перебування. Там відкриють справу і зареєструють її в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Родичі мають зберегти номер заяви і витяг з ЄРДР із контактами слідчого, що веде справу. За подальшою інформацією потрібно звертатися до нього.

На етапі звернення в поліцію рідних попросять здати матеріал на ДНК-експертизу – це допомагає ідентифікувати тіла загиблих і пришвидшувати пошук.

Після поліції варто звернутися на гарячу лінію Офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин і подати заявку на розшук і тут. Контакти Офісу:

• 0 800 339 247 (для дзвінків з України);
• +38 095 896 04 21 (для дзвінків з-за кордону через месенджери вайбер, вотсап, сигнал);
• перелік регіональних представництв Офісу – за посиланням.

Нацполіція і Офіс уповноваженого з питань зниклих безвісти самі займаються розшуком людей, а також отримують інформацію від пошукових груп Міністерства оборони та інших установ.

Рідні можуть звернутися до Національного інформаційного бюро, що збирає і обробляє інформацію про зниклих безвісти, полонених і загиблих. Усі контакти – за посиланням. Окрім того, у НІБ родичі можуть отримати консультації і пояснення, як діяти далі.

До речі, заяву можна подати і в Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при СБУ: (067) 650 83 32; (098) 087 36 01; [email protected].

Також варто звернутися у Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, що координується Головним управління розвідки Міноборони: 0 800 300 529 (безкоштовно всередині країни); +38 (044) 390 43 90 (з-за кордону за тарифами оператора).

Не зайвим буде повідомити про зниклого безвісти військового і в міжнародні організації – Міжнародний комітет Червоного хреста (гаряча лінія – 0 800 300 155), Комітет ООН з прав людини, Європейський суд з прав людини, звернення до яких допоможуть підготувати в Офісі Уповноваженого з питань безвісти зниклих за особливих обставин.

Для звернень в різні органи рідним зниклого безвісти потрібно мати наступні документи і знати таку інформацію, окрім прізвища та імені, дати народження і контактного номеру телефону:

• копія паспорта, військового квитка;
• номер військової частини, де проходив службу або з якого ТЦК призивався;.
• посада/звання, військово-облікова спеціальність (якщо відома);
• дата, місце, обставини зникнення (якщо відомо);
• дата, час, спосіб останнього зв'язку;
• прізвища та контакти товаришів по службі;
• фотографії, опис особливих прикмет (татуювання, шрами, родимі плями, імпланти, переломи тощо).

Із травня в Україні працює Єдиний реєстр зниклих безвісти за особливих обставин, куди вносять інформацію про всіх, хто пропав на фронті чи в окупації. Рідні мають отримати витяг з цього реєстру, що надає їм право на підтримку від держави.

Щоб отримати довідку, потрібно надіслати копії свого паспорта та документа, що підтверджує родинні зв'язки зі зниклим, до поліції, до них – додати заяву. Контакти для листування: [email protected]; Київ, вул. Богомольця, 10.

Перевірка даних триватиме впродовж 30 календарних днів. Після цього людині за вказаною адресою надішлють витяг.

Додамо, що право на пільги, виплати і соціальні гарантії мають лише найближчі родичі зниклого безвісти:

• чоловік/дружина;
• батько/мати,
• вітчим/мачуха;
• син, дочка, пасинок, падчерка;
• рідний брат, рідна сестра;
• дід, баба;
• прадід, прабаба;
• внук, внучка;
• правнук, правнучка;
• усиновлювач чи усиновлений;
• опікун чи піклувальник;
• особа, яка перебуває під опікою або піклуванням;
• особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, зокрема, особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Чоловік або дружина чи повнолітні діти, які проживали разом зі зниклим безвісти військовим, мають право отримувати грошове забезпечення, що зберігається за військовим. За відсутності чоловіка/дружини та дітей, ці кошти можуть отримувати батьки військового або ті, кого він утримував. Для отримання виплати потрібно написати заяву на ім’я командира військової частини.

Варіантів переважно два – загибель військового або взяття його в полон росіянами. Якщо поліція встановить, що сталося зі зниклим військовим, справу передають в СБУ. Тіло загиблого, якщо його можливо забрати, повернуть родині для поховання.

А полоненими займатимуться СБУ та ГУР Міноборони. Після встановлення факту того, що людина перебуває в полоні, її вносять у списки на обмін.

Рідні зниклих безвісти переживають невизначену втрату – це найбільш стресовий вид втрати, що не піддається вирішенню, говорить психологиня Юлія Іорш. Ця втрата викликає унікальний вид горя, якому немає кінця через двозначність ситуації.

Рідні зниклих безвісти можуть реагувати на різні життєві подразники неочікувано навіть для себе. Це природно, адже вони виснажуються постійними емоційними гойдалками між надією і відчаєм.

Коли людина тільки отримала звістку про рідного у ЗСУ, вона шокована. Щоб полегшити цей стан, потрібно пробувати зосереджуватися на відчуттях у своєму тілі, на диханні, робити усвідомлені рухи. Також допоможе відстеження, що відбувається довкола, хто перебуває поряд тощо.

Згодом людиною оволодівають протилежні почуття, говорить Юлія Іорш: злість, ненависть та любов, безсилля та рішучість, надія та безпорадність, страх та сміливість, біль та радість. Це природна реакція на невизначеність. Гірше, якщо коливань немає, і людина застрягла в стані апатії, відчаї або стала надто агресивною. У таких випадках варто звернутися до фахівців.

Якщо рідний вашої близької людини зник безвісти, не відсторонюйтесь від неї – будьте поряд.

Дотримуйтесь простих правил:

• менше запитань і порад, більше – вислуховування;
• уникайте слів "я розумію", якщо не перебуваєте у подібній ситуації;
• допоможіть із побутом і піклуванням про себе – нагадайте вчасно поїсти і вийти на прогулянку.