На початку липня ДТЕК заявила про знищення російськими обстрілами 90% потужностей їхньої теплової генерації. За попередніми даними, для відновлення пошкоджень знадобиться близько 14-16 млрд грн.

Поки російська армія продовжує руйнувати українську енергетичну систему, українські громади переходять енергію сонця і вітру.

Про децентралізовані джерела відновлюваної енергії, а саме - сонячні станції для лікарень, шкіл і садочків, утеплення будинків та поради щодо підготовки до складної зими Южне.City розповів експерт ГО «Екоклуб»Дмитро Сакалюк.

Дмитро Сакалюк, експерт ГО «Екоклуб»Дмитро Сакалюк, експерт ГО «Екоклуб»

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.

Які головні виклики виникають зараз при відновленні енергетичної системи, яка була зруйнована російською агресією? Чи можна приблизно порахувати завдані збитки?

Найголовніший виклик зараз – зберегти незруйновану енергетичну інфраструктуру та відбудувати те, що ворог знищив. Те, над чим працює Екоклуб, - це допомога громадам у розвитку децентралізованих відновлюваних джерел енергії – встановлення сонячних електростанції та теплових насосів для критичної інфраструктури. Їх важче зруйнувати ракетами, ніж великі електричні підстанції, а ще громада матиме безперервне джерело живлення. Сонячні електростанції – це рішення, що приноситиме вигоди громадам більше 20 років. Вони не забруднюють довкілля, їхня робота допомагає економити кошти на платі за енергоносії (які громада може вкласти в інші енергоефективні заходи), а ще їх легко масштабувати.

Порахувати завдані збитки можливо після оприлюднення інформації про пошкодження, що завдав ворог. Зараз ніхто не має доступу до реального стану справ (урядові структури в умовах повномасштабної війни приховують інформацію про руйнування).

 

Які передові технології можна використовувати при відновленні енергетичної системи, зокрема у контексті розподіленої генерації та використання "зеленої" енергії?

Як зазначив раніше, потрібно розвивати децентралізовані відновлювані джерела енергії у громадах. Це і сонячні електростанції, і теплові насоси, котельні на біомасі тощо. Нині в інформаційному просторі можемо спостерігати інформацію про водень як про енергію майбутнього, проте потрібно орієнтовно 10-15 років для того, аби водень став енергоносієм.

Наголошую, що варто максимально децентралізовувати систему, створювати енергетичні острови та кооперативи, слідкувати за світовими тенденціями у розвитку відновлюваної енергетики.

Які перспективи для декарбонізації енергетичної системи України та досягнення нетто нульових викидів до 2050 року?

Досягнення рівня нульових викидів для України буде, з одного боку, важкодосяжною ціллю, з іншого – значно легшою, ніж кілька років тому (залежатиме від завершення війни). Важливо перебудувати наявну енергосистему. І українські громади вже над цим працюють – над децентралізацією енергетики. Це допомагає не лише скорочувати викиди парникових газів, а й убезпечувати громадян від раптових відключень, економити бюджет громади.

Досягти підтримки складних енергетичних рішень буде легше, ніж раніше. Для цього потрібні чималі інвестиції, проте Україна має доволі непогане розосередження багатьох ресурсів, тому у нас є теоретичні і практичні можливості для дій.

Зараз пріоритет – фокус на короткотермінових цілях. До прикладу, щоб мінімум 20% всієї електроенергії до 2030 року виробляли з відновлюваних джерел енергії.

Які конкретні заходи потрібно вжити для розвитку та підтримки енергоефективності у будівництві і промисловості?

Перше – це стандарти будівництва, проте розуміємо, що під час війни планувати важко. Ми живемо у режимі форс-мажору вже 2,5 роки, і все, що ми плануємо, може змінитися чи бути знищеним. Як і раніше, потрібно якісно утеплювати будинки, встановлювати рекуперацію, а також, за можливості, прилади, які максимально економлять енергію. Але у будь-якому випадку все починається з утеплення – чим якісніше людина утеплить будинок, тим краще (при цьому потрібно забезпечити якісну вентиляцію).

Які перспективи для децентралізації енергетики та залучення громадськості до розвитку енергетичної системи України?

Станом на сьогодні громади активно децентралізують система генерації: українці розуміють важливість цього і багато інвестують у ВДЕ. Звісно, найтиповішим джерелом генерації енергії є сонце, бо сонячні електростанції просто встановити і масштабувати, вони доступні, порівняно з іншими технологіями.

Головне питання – як пристосувати енергосистему до децентралізації в окремих маленьких районах. Бо ж з погляду управління, з децентралізованою енергетикою працювати складніше. Громадськість вже долучена до процесу відбудови: Екоклуб станом на липень 2024 року встановив більше 23 сонячних електростанцій для лікарень та водоканалів, продовжує допомагати громадам у розвитку ВДЕ-рішень. Як би це дивно не звучало, але війна росії стимулювала процеси розвитку відновлюваної енергетики в Україні.

Які вимоги та стандарти ЄС можна імплементувати в українське законодавство для покращення якості та сталості енергетичної системи?

Є низка директив, які потрібно імплементувати в Україні, щоб набути членство в Євросоюзі. Це допоможе нашій країні також зменшити залежність від викопних енергоносіїв, знизити викиди парникових газів та покращити надійність енергетичної системи.

Україна вже втілила:

- директиву 2009/28/ЄС про відновлювані джерела енергії (RED I) (національні плани дій щодо розвитку ВДЕ, схема підтримки виробників енергії – зелений тариф та net billing).
- директиву 2012/27 про енергоефективність (розроблено Національний план дій з енергоефективності; створено вимоги до енергетичних аудиторів та систем енергоменеджменту);

- адаптувала Регламент (ЄС) № 347/2013 щодо інфраструктури енергетичних мереж;

- Регламент (ЄС) № 1227/2011 про цілісність та прозорість оптового ринку енергетики (REMIT) – про запобігання маніпуляціям на енергетичних ринках.

-  Директиву 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря - стандарти якості повітря для зменшення забруднення від енергетичного сектора.

Які можливості для співпраці з міжнародними партнерами у сфері енергетики з метою підтримки відновлення енергетичної системи України? Як і з якими країнами зараз співпрацює Ваше підприємство?

Через постійні обстріли нашої енергетичної системи ми відчуваємо постійну нестачу електроенергії. Різні міжнародні партнери, донори, організації та уряди, розуміючи необхідність сталої відбудови України, співпрацюють з Екоклубом для встановлення сонячних електростанцій та теплових насосів. До війни наша громадська організація  мала обмежений досвід у будівництві, але активно «включилася» у цю роботу під час війни. Нині ми маємо зібрані кошти, обладнання та співпрацю з норвезькими, американськими, німецькими, іспанськими, чеськими, польськими та іншими партнерами, тому географія нашої діяльності насправді велика.

Які переваги та виклики пов'язані зі впровадженням новітніх технологій у відновлену енергетичну систему, таких як децентралізована генерація та "розумні" мережі?

Переваги очевидні, оскільки - це незалежне джерело енергії, яке будується максимально близько до споживача. Сонячні електростанції, які будуємо для лікарень та водоканалів, переважно локальні, для допомоги у роботі конкретного проєкту. Отже, перша перевага — це локальне джерело (встановлюється там, де потрібно), друга — незалежність від зовнішніх факторів (погоди та якості енергосистеми).

Виклики, які з цим пов’язані: нестабільність виробництва електроенергії, особливо для сонячних станцій (влітку ми отримуємо багато електрики, а взимку мало). Також спостерігається нестабільність генерації протягом доби, і погодні умови також впливають на кількість виробленої електроенергії. Тож нині не можна орієнтуватися виключно на сонячні електростанції, необхідно мати інші альтернативні джерела енергії — централізовані системи або дизельні генератори.

Також, що більше станцій з'являється, то важче керувати енергетичними потоками на рівні підприємства, громади, області, району та всієї країни. Це питання щодо якісного балансування процесів перед "Укренерго", яке керує всією енергетичною системою країни.

Економічні аспекти також важливі. Ми прораховуємо економічні показники будь-якої станції чи теплового насосу для конкретного об’єкту. Це важливо, щоб створювати «золоту середину» між економічними аспектами і потребами.

Які перспективи Ви бачите щодо розвитку енергетичної системи України та залучення інвестицій у сферу відновленої енергетики?

Вважаю, що за відновлюваними джерелами енергії — майбутнє. Іноді наш уряд приймає рішення вкласти кошти в атомні станції. Але важливо розуміти, що більшість заяв та підтримка міжнародних партнерів базовані на розвитку децентралізованої відновлюваної генерації електроенергії у громадах.

Найважливіші рішення ухвалюють на рівні громад. Саме вони вирішують, що їм потрібно. Громадська організація «Екоклуб» отримала понад 600 запитів від громад: кожна друга громада в Україні хоче мати децентралізовані відновлювані джерела енергії.

Як змінилась робота конкретно Вашої громадської організації за 2,5 роки повномасштабної війни та як вплинуло на українську енергетичну систему остаточне відключення від мереж росії і білорусії?

Повномасштабне вторгнення росії в Україну змінило життя громад. Росіяни вбивають українців і намагаються повністю зруйнувати нашу енергетичну інфраструктуру.

Громади живуть в умовах відключень електрики, тому наше завдання – допомогти їм зі сталими рішеннями і зробити крок до енергонезалежності. Хоча це нетипова робота для громадської організації, але є виклик, і ми на нього реагуємо.

Будівництво сонячних електростанцій дає нам можливість впливати на практичні рішення. Ми - не просто організація, яка говорить; ми маємо практичний досвід і знаємо, знаходити гроші та партнерів для втілення проєктів, як будувати,  реалізовувати проєкти. Ми пропонуємо рішення, базовані на нашому досвіді, а не теоретичні концепції.

Також попри повномасштабну війну ми продовжуємо допомагати громадам адаптуватися до кліматичної зміни, оскільки турбота про довкілля – на часі, навіть в умовах відкритої війни. Екоклуб допомагає розробляти плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату, консультує і проводить навчання, співорганізовує стажування закордоном, надає гранти на втілення енергетичних та кліматичних рішень.

Чи “законектились” ми уже з європейськими мережами і які є прогнози в подальшій співпраці?

Так, у нас є повністю сформовані системи. На початку повномасштабного вторгнення ми об’єдналися з європейською мережею електрики. У нас є кілька інтерконекторів (простими словами — величезні кабелі, які об’єднують наші системи з європейськими). До повномасштабної війни, коли був надлишок, ми продавали електроенергію за кордон, а зараз, коли є велика нестача генерації, ми купуємо її.

Щодо подальшої співпраці, Україна — це велике поле для розвитку енергетики. У нас багато територій, відповідно, багато можливостей для встановлення електростанцій. Часто одна область — це як ціла країна, і ми можемо стати великим постачальником енергії.

Два роки тому ми не очікували “віялових” відключень, зараз вони навіть влітку. Який Ваш прогноз по подальшій ситуації?

На жаль, ситуація така, що навряд чи стане краще. Тому я закликаю кожного готуватися до складної зими. Я розумію, що для українців це може звучати як жарт, оскільки щороку уряд і люди кажуть, що зима буде дуже складною. Але, на жаль, цього року зима справді буде важкою. Я очікую відключення електроенергії в середньому від 8 до 10 годин на добу. Звісно, це залежить від регіону, від підстанції, до якої підключено ваш будинок, і від багатьох інших факторів. Проте, якщо ми не знайдемо надпотужне джерело енергії, я передбачаю такі тривалі відключення. Тобто, ми точно не матимемо до зими достатньої кількості електрики.

 

Друге, мій запит: подумайте, що ви будете робити, якщо у вас не буде електрики та тепла протягом тижня. Які рішення ви ухвалите? Це критично важливо, щоб не було паніки. Потрібно мати альтернативний план на випадок повного знеструмлення вашого будинку. У приватному будинку ситуація легша, але основний виклик для багатоквартирних будинків. У таких умовах значно важче — не можна розпалити вогонь у квартирі для того, щоб зігрітися. З великою ймовірністю також не буде води, оскільки вона може замерзнути, якщо температура впаде нижче нуля.

Мої прогнози, на жаль, не оптимістичні. Я очікую дуже складної зими з тривалими відключеннями електроенергії. Також, на жаль, можливі подальші атаки на нашу енергетичну інфраструктуру, зокрема на атомні станції. Можуть виникнути проблеми з газом через атаки на газотранспортну систему, яка може бути частково зруйнована.

Як громадам зв’язатися з “Екоклубом” і укласти угоду про співпрацю?

Нині ГО “Екоклуб отримала понад  600 запитів від громад на встановлення сонячних електростанцій і вже встановила 23 СЕС для лікарень і водоканалів.

Ознайомитись з діяльністю цієї громадської організації можна на сайті https://ecoclubrivne.org/

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися