Мабуть немає нічого кращого, аніж вчителька у школі, яка на кожен свій урок приносить нові інноваційні методи та популяризує здоровий спосіб життя.
Про дитячі мрії, перше враження про Южний, виїзні змагання та успіхи своїх учнів, розповіла Майстер спорту України з боротьби дзюдо, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, лауреат Премії Кабінету міністрів України у номінації “Популяризація здорового способу життя серед населення”, абсолютна переможниця всеукраїнського конкурсу на кращий інноваційний урок фізичної культури та урок фізичної культури з елементами футболу, викладачка фізкультури у Авторській школі М.П. Гузика Світлана Вишня.
- Розкажіть, будь ласка, де ви народилися та як потрапили у місто Южне.
- Народилася я на Кіровоградщині, в селищі міського типу Побузьке. За Южне я знала лише від спортсменів, які їздили сюди на змагання. Вперше сама приїхала на відпочинок у 2004 році. В Южному вже був побудований спортивний комплекс Олімп і я, як колишня спортсменка по вільній боротьбі та дзюдо, багато бачила різних спортивних комплексів у різних містах України, але такої архітектури ніде не було. Цього ж року я вирішила переїхати в Южний та влаштуватися на роботу.
Таким чином я потрапила до Авторської експериментальної школи М.П. Гузика, де працюю до цих пір. Вільна боротьба була започаткована в місті з 1984-го року, тому зі своїми учнями ми зустрічалися не лише в школі,але і на вечірніх тренуваннях.
- Вдома і на роботі ви дві різні жінки, чи все ж таки одна?
- Вдома я більше переможена, аніж переможець. Ми з чоловіком одружені 16 років, а знайомі вже більше 20. Разом нам ніколи не буває сумно, бо є завжди якісь події, разом їздимо на фахові конкурси тощо. Чоловік також переживає за мою роботу, але обрав інший фах і ми не працюємо в одній сфері. Я – викладач, а він працює у службі безпеки нашого Южненського порту. Вдома я дозволяю собі бути все ж таки, в першу чергу, жінкою.
- Які можете дати поради жінкам, які хочуть себе реалізувати і у роботі, і у власному житті? Який Ваш особистий рецепт успіху?
- Я вважаю, що як такого рецепту успіху немає, адже все залежить від чоловіка, який з тобою поруч. Дуже важливо, щоб завжди була підтримка, бо якщо її не буде, то будуть опускатися руки. Також має бути внутрішня віра у свої сили, ніколи не здаватися і рухатися вперед.
Світлана Вишня
- Чи підтримували батьки Вас у виборі професії?
- Батько у мене інженер, а мати економіст, брат також має математичний склад розуму, тому мене більше схиляли до точних наук. А я все життя горіла спортом. Вже у сьомому класі в моєму дворі робила гурток, вела журнал, де записувала, хто з дітей займався з обручем, хто скакав на скакалці. З часом батьки зрозуміли, що точні науки мені не даються, тому батько почав долучатися до моїх тренувань, бігав зі мною кроси двічі на день. Мама моя дуже переймалася за мене під час змагань. Я дуже вдячна своїм батькам за підтримку. І до цих пір вони приїжджають, радять і дуже допомагають. Навіть іноді мій тато заміняє мене, як господарку на кухні, коли є в цьому потреба.
- Ким із своїх учнів пишаєтеся? В кого були вагомі здобутки у спорті та у житті?
- Я б виділила для себе тих учнів, з якими готувалися до військово-патріотичних змагань. Ми їздили на 5 днів у сільську місцевість, мешкали в наметовому містечку - учні відкриваються у таких умовах по-іншому. Для мене найбільшою була перемога, успіх учнів, коли вони змогли реалізуватися на Тилігульському лимані серед 23 команд і посіли третє місце. Тоді було дуже важко, адже в нашій школі не було потрібного обладнання для підготовки до змагань. Цими учнями я не просто пишаюся, ми стали дуже близькими. Також коли зустрічаю випускників на вулиці, вони завжди з радістю згадують ті часи, коли ми їздили на змагання.
- Які ваші найбільші цілі в спорті та роботі з дітьми і які особисті?
- У своїй роботі я б хотіла запровадити проекти, які будуть мати оздоровчий напрямок та будуть залучати найбільшу кількість дітей. Він буде пов’язаний з інноваційним інвентарем та іграми cool games. Інноваційний інвентар – це той, який дозволяє краще засвоїти фізичний чи технічний елемент, або простіше кажучи, сприяв розвитку фізичних якостей. Три роки буде працювати одна група на цьому інвентарі, а інша група без інвентарю. Таким чином, проведемо експеримент, з якого буде видно, чи ефективно впливає інвентар на розвиток фізичних якостей. В нас в школі є зимовий залік на гнучкість, тому хочемо спробувати полегшити учням підготовку до нього.
- Які у Вас є мрії? Можливо хочете відвідати якусь країну?
- Я була в своєму житті лише у Польщі, так як возила своїх учнів на змагання. Подорожі завжди планую, але дійсно часу не вистачає. Коли з’являється цей вільний час, то намагаємося з чоловіком з’їздити до наших батьків. Можливо з часом зберемося та відвідаємо якусь країну.
