Нещодавно відлунало свято працівників культури та майстрів народного мистецтва. Трохи привідкриємо закулісся цієї творчої професії в Южному, і розкажемо про карантинне сьогодення Міського палацу культури “Дружба”.
Героїні нашого матеріалу - працівниці МПК “Дружба”: контент-менеджерка, відповідальна за лице палацу в Інтернет-просторі Галина Малиновська, режисерка-постановниця та рекламна агентка Ольга Хаборська та костюмерка Зарислава Тихонова.
Кореспондентці Южне.City жінки розповіли про свою роботу та ідеї, які вдало втілюють на карантині.
- Розкажіть, що спричинило активізацію інтернет-сторінок палацу культури і перенесення культурної діяльності у віртуальний простір?
- Як почалася пандемія та оголосили суворий карантин, нас відправили додому, заборонили культурно-масові акції і заняття у колективах самодіяльності. І ми почали думати, як виживати у цих умовах. З’явилася ідея знімати відео. Звісно була можливість демонструвати матеріали зі старих заходів. Але нашій команді здалося, що можна спробувати знімати щось нове, спробувати свої сили у нових форматах. Спочатку ми запустили флешмоби,на той час їх було багато різних у Фейсбуці. Перший наш був до дня матері, наступний до дня вишиванки. Учасники колективів показали чудове українське вбрання з костюмерної. А у нас була проба пера самим знімати на телефон, монтувати, накладати музику, домовлятися з акторами, реалізовувати режисерську думку.
Слідуючим великим етапом став різножанровий онлайн-фестиваль “Літо-Fest”, для якого ми зняли промо ролик, щоб залучити якомога більше учасників.
- Розмістили цей рекламний ролик на сторінці у Фейсбуці, в Інстаграм, навіть створили для цього конкурсу новий YouTube канал (PK Druzba). Відео набрало гарних обертів, і таким чином вдалося залучити достатню кількість учасників для онлайн-фестивалю.Бо на початку було не зрозуміло, як все буде, було дуже багато питань до організації в перший раз. Але все спрацювало.
Також дівчата опублікували ще дві відео роботи до Дня Конституції і до свята Івана Купала. Головними героями стали діти-учасники самодіяльності з колективу “ЗD”.Усі ролики можна подивитися на офіційній сторінці Палацу культури у мережі Фейсбук.
- Розкажіть про найуспішніший за переглядами (близько 11 000) на даний момент Ваш відео-ролик до Дня народження Южного “Місто звучить”.
- Так як ми ще аматори відеоіндустрії, і в нас не було змоги зробити масштабні зйомки квадрокоптером, нам хотілось показати більше атмосфери, теплоти,мінімалізму, локальності. Може це суто жіночий погляд. Відтворити той момент, коли ти заплющуєш очі і чуєш своє місто, якими звуками воно наповнено. Наша творча команда протягом декількох днів все слухала і відкривала в першу чергу для себе звучання міста.
- Багато звуків ми вже не чуємо, бо вони повсякденні, і ми їх просто не помічаємо. Тому треба було абстрагуватися, щоб почути їх наново.
- Чи складно реалізовувати свої ідеї? Чи з радістю залучаються “актори”-колеги?
- По різному. Бо в більшості перших відео ми залучали аматорів самодіяльності палацу культури. А у відео про місто не хотілось персоналій та облич. Але люди згодні брати участь, і залюбки виконують якісь наші пропозиції. Навіть не знаючи всієї сюжетної лінії, на довірі до нас. Взагалі, в процесі роботи над роликом ми до кінця ще не знаємо, який буде фінальний результат. Ми починаємо робити і потім приходить натхнення. Наше відео, як жива істота, яку ми народили утрьох. У кожного з нас свій художній погляд, іноді виникає творча суперечка. І в цьому напруженому процесі народжується істина. Навіть, коли вже монтуємо, можуть бути вибухи ідей.
- Які плани на майбутнє щодо розвитку сторінок і вашої діяльності?
- Нам дуже сподобався цей новий формат. Приготували новеньке відео до свого професійного свята. Мріємо про квадрокоптер (сміються). Щодо сторінок у Інтернет-просторі, то з початком пандемії розпочався природний приріст аудиторії, мабуть того, що люди весь час були вдома і хотілося щось дивитися. І ми звісно почали дуже активну роботу у цьому напрямку. Обновили сайт палацу культури. Головний критерій для нас - це активність наших підписників, зворотній відгук. Наприклад, один із останніх дописів на сторінці про засохлу берізку, яку хочуть перетворити на арт-об’єкт, зібрав дуже багато коментарів та думок. Директ сторінок, як своєрідне довідкове бюро - питають про колективи самодіяльності, заходи та різне. І взагалі, культура більше не про цифри і статистику, а про враження.
