З 13 на 14 січня українці зустрічають Старий Новий рік. Традиція свята з парадокальною назвою позодить від розбіжностей між юліанським та григоріанським календарями. Саме за другим із них живе і святкує більшість країн світу. Однак свята юліанського календаря в Україні ще зберігаються. Про історію та традиції Старого Нового року читайте далі.
Перехід від григоріанського до юліанського літочислення відбувся у 1918 році. До цього календар Російської імперії «відставав» від європейського на 13 діб. Тож виходить, що таке поняття як Старий Новий рік існує вже більше ста років.
Дата 14 січня співпадає з церковним святом – Днем святого Василя. У перший день нового року, 14 січня хлопчики і чоловіки ходять до друзів та родичів у гості, щоб засіяти їхнє житло зерном – на добрий урожай.
Вечір 13 січня прийнято називати Меланкою або Щедрим вечором. Здавна в цей день готували багату вечерю, головною стравою якої була кутя. Основними стравами в ніч на 14 січня за народними прикметами виділяють свинину, кутю, вареники тощо. Ну, а часто незмінним атрибутом на столі, як і на Новий Рік, у багатьох є пляшка шампанського.
Після вечері тривали веселі гуляння з перевдяганнями у тварин та фольклорних персонажів.
Цей день був вдалий для сватання. Тільки якщо парубок отримав відмову від дівчини на свято Василя, він може спробувати заслати сватів іще раз.
Традиції Старого Нового року включають і ворожіння. У народі вірили, що пророкування цієї ночі найправдивіші й саме в цей час можна побачити уві сні свого майбутнього чоловіка.
Сніг на старий Новий рік віщує пізню весну і сніжну зиму. Південний вітер цього дня обіцяє спекотне і тривале літо, північний – урожай горіхів, східний – достаток фруктів.
