Родина Артема Родіонова з Южненської громади виробляє олію холодного віджиму вже 4 роки. Виробництво за таким методом – це складний процес, який водночас допомагає зберегти всі корисні речовини та властивості сировини.
Про сімейну справу з виробництва олії розказав журналістам Южне.City власник Артем Родіонов.
Власники виробництва олії холодного віджиму Олена та Артем Родіонови
– Розкажіть детальніше про свій бізнес. Чим ви займаєтесь?
– Ми з дружиною Оленою займаємося виробництвом олії холодного віджиму, способом Extra Virgin. Це олія, яка випресовується через дерев'яну бочку і прес. У нас поки що ручні преси, але надалі ми сподіваємося, що маслостанції вже будуть електричні. Але для цього треба збільшити обсяги виробництва, на даному етапі в цьому немає сенсу. Також маємо кавʼярню, у якій і реалізуємо нашу продукцію.
– Яка продукція ще у вас є?
– Основна продукція – це, звісно, олії холодного віджиму. Також ми почали виробляти борошно зі жмиху, який залишається після вичавлення олії з горішків та насіння. Крім цього – мило. Додаємо туди, по технології, трошки олії та ці макухи. Також є супутні товари: горішки та насіння (все, з чого виробляємо олію), сушені фрукти, цукати, борошно. Ну і кава – готуємо напої та продаємо зерна.
– Які основні переваги виробленої вами олії порівняно з іншими продуктами на ринку?
– Насамперед, наша продукція має дуже невеликий термін придатності. Наприклад, олія із льону повинна зберігатися не більше двох місяців, бо потім зʼявляється гіркуватість і вона втрачає свої корисні властивості. А з чорного кмину – не більше шести.
Тому ми виготовляємо олію у день замовлення, щоб люди могли насолоджуватися свіжим та корисним продуктом.
Саме виробництво екологічно чисте. Потужності малі, преси всі механічні. Олія не має контакту з металом: насіння/горішки висипаються у бавовняний мішечок, закорковуються, поршнями закидаються. У нас є дерев'яні дубові бочки і є бочка капролонова – також екологічно чиста. Вона не нагрівається, тому це дійсно холодний віджим. І ми процес вичавлення проводимо саме через них.
А пляшки для зберігання в нас скляні, хоч кришечки металеві, на них усередині силіконові накладки, що не дають окислитися олії.
– Кав'ярня з'явилася до чи після початку виробництва?
– Кав'ярня з'явилася вже після. У нас спочатку було виробництво в селі Сичавка. У мого брата там є свої потужності, він займається столярним бізнесом. І нам виділили одне приміщення, де у нас була майстерня. Тобто ми звідти почали.
Потім у мене велика була мрія – відкрити кав'ярню із виробництвом олії. Адже коли людина приходить замовляти олію, вона може замовити собі каву, горішки, може присісти та почекати своє замовлення. І хвилин 20-30 на її очах виробляється саме ця олія. І дійсно, люди, які приходять, хочуть бачити на власні очі, що ми наливаємо в пляшки свіжовичавлену олію, а не якусь заводську або невідомого походження.
– Тобто ви спочатку працювали онлайн, я правильно розумію?
– Так, ми почали онлайн. Нас спочатку в бізнесі було троє – я та двоє моїх товаришів.
Один з яких вже цим займався, він добре знав цю технологію, у нього були свої клієнти. Потім один товариш вийшов з виробництва, а інший переїхав до іншого міста і бізнес залишився на мені.
Я почав його більше розвивати, більше закупати потужності, оформляти юридично, бо це важливо для функціонування бізнесу. Через Держпродспоживслужбу отримали технічні умови (документ, що встановлює внутрішні технічні вимоги щодо продукції) та вже зареєстрували торговельну марку нашого виробництва, щоб була можливість вже надалі співпрацювати з мережами магазинів.
– Розкажіть, чим ви займалися до виробництва олії?
– Я займався адвокатською діяльністю, продовжую і дотепер. Але мені завжди хотілося щось виробляти, окрім тих «творчих» завдань, які ми виконуємо при написанні позивних заяв. І от так вийшло, що ми з товаришем поспілкувалися та вирішили займатися виробництвом, на якому він вже знався.
Раніше я навіть і не здогадувався про таку кількість горіхів. Для мене було відкриттям, що існують інші, окрім арахісу, мигдалю та фісташки. Але я захопився справою і мені дуже сподобалося. Виявилося, що ця продукція дійсно допомагає людям, тому що кожна олія сприяє на організм дуже позитивно.
– Розкажіть про фінансування. Чи подавали ви на гранти? Чи шукали інше фінансування на справу?
– Фінансування – з моєї адвокатської діяльності. Стосовно гранту: так, минулого року я дуже зацікавився цією темою. І вже пройшли ми навіть навчання, отримали сертифікати через обласний центр зайнятості. Я вже навіть склав бізнес-план. Грант був на 250 тисяч гривень. Але хочу брати участь на отримання тоді, коли вже буде необхідність у збільшенні обсягу у виробництві. А для цього нам буде необхідно обладнання, вартість якого якраз 250 тисяч. Зараз наших потужностей навіть більше, ніж потрібно. Наразі я покинув цю ідею, але отримання гранту не залишив поза увагою. А поки ми, з жінкою, вкладаємо наші сімейні кошти.
– З якими труднощами та викликами ви стикалися при веденні бізнесу?
– Як я вже казав, то один із компаньйонів знав всю технологію, тому труднощів в принципі тут не було. Єдина трудність в цьому процесі – це ринок збиту. Через війну для багатьох наш продукт став неактуальним. Наприклад, ми у 21-му році були у Києві на міжнародній виставці, представляли свою продукцію та знайомилися з іншими виробниками, власниками бізнесів. Та мали вийти на невеликі мережеві магазини у Харкові та Вінниці, але повномасштабне вторгнення все перекреслило.
У виробництві, завдяки харчовій академії, в якій я навчаюся, та товаришу, який мене всьому навчив, то проблем немає.
– Чи є спільні проєкти з місцевою владою або іншими бізнесами?
– Ні, спільних проєктів з владою не було. Але ми не проти такої співпраці.
Наразі у нас є партнери з міста Чорноморська, які вирощують мікрозелень. Ми рекламуємо та реалізуємо продукцію один одного.
Також ми часто їздимо на семінари. Наприклад, плануємо поїхати на форум у місто Болград з нашою товаришкою, яка вирощує хлорелу. Болградська районна рада нас запросила, щоб виступили спікерами та розповсюдили концепцію нашого бізнесу.
Також співпрацюємо з реабілітаційними центром. Та плануємо підписати меморандум про співпрацю з інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства.
– Як ви рекламуєте свою продукцію?
– В першу чергу, це інтернет. Ми співпрацюємо з місцевим блогером – «Персонажем», який знімає ролики про нашу продукцію. Я також беру участь у деяких зйомках. Мені це подобається та бачу, що і люди у захваті. Взагалі рекламу надаємо у соціальних мережах та я просуваю сторінку у тік-ток. Також не менш важливим є знайомитися з магазинами, які розповсюджують екологічну продукцію, і укладати з ними відповідні договори для співпраці. Вважаю, що спілкування наживо теж дає результати для розвитку.
– Як впливає війна на ваш бізнес?
– Звісно негативно зменшилась кількість людей, котрі купували наші товари. У нас були постійні клієнти, які жили в місті Одеса, вони робили великі замовлення та дуже довіряли нашій продукції, але, на жаль, багато з цих людей виїхало за кордон, і це дійсно шкодить нашим прибуткам. Але, дякуємо, що не дивлячись на ситуацію, ми все одно можемо займатися нашим виробництвом.
– А які плани та мрії на майбутнє?
– Вийти на великі мережеві магазини для розповсюдження своєї продукції. Для цього треба буде збільшити виробництво. Та дуже хочеться побачити свою продукцію на міжнародних ринках. Я розумію, що це великий крок, але ми до цього йдемо.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram! Відеоновинки ви можете побачити на нашому YouTube.
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
