Морський бриз, мальовничі краєвиди та затишні вулички — усе це стає полотном для творчості Олени Боняр, талановитої художниці з Південного, що на Одещині. Вона перетворює звичайні футболки на унікальні твори мистецтва, малює портрети та пейзажі, а головне — знаходить натхнення у кожному кутку рідного міста.
У розмові з Южне.City Олена розповіла, як маленьке портове місто формує великі мистецькі амбіції, чому море змінює колір декілька разів на день, і як українські символи допомагають нашим співвітчизникам за кордоном відчути зв'язок з батьківщиною.
— Розкажіть трохи про себе — як ви почали займатися мистецтвом?
— Любила малювати з дитинства. Закінчила художню школу в нашому місті. Коли стало питання вступати після школи, вибирала той ВУЗ, де мені буде цікаво вчитися. Тому вступила в Одеський педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського на художньо-графічний факультет.
Олена БонярФото: фото надані героїнею публікації
— Що для вас означає бути художницею саме в Південному?
— У нашому місті дуже гарна природа. Тут надихає на творчість усе, що нас оточує — море, мальовнича природа, ставок, велика кількість квітів.
— Які теми або мотиви найчастіше присутні у ваших роботах?
— Теми бувають різними, це залежить від настрою, мабуть. Іноді хочеться малювати людей, портрети, іноді природу чи щось абстрактне.
— Як ваше рідне місто впливає на ваше натхнення?
— У нас маленьке місто, але тут куди не повернешся — щось гарне бачиш. Місто затишне, чисте, квітуче. З мого вікна видно море, наприклад. І воно протягом дня може декілька разів змінювати свій стан і колір. Так само й небо. У різні пори року місто також змінюється, і цікаво за цим спостерігати.
— Які техніки або матеріали ви найчастіше використовуєте?
— Я люблю різні матеріали і різні техніки. Мені дуже складно обмежитися конкретним матеріалом. Може, це залежить від того, що я навчалася різними матеріалами і в різних техніках, а не тільки живописом чи тільки графікою. Тому мені цікаво все.
Олена Боняр у футболці власного розписуФото: фото надані героїнею публікації
— Чи маєте улюблених художників або мистецькі напрямки, які вас надихають?
— У мене багато улюблених художників і напрямків. І це тому, що зараз дуже багато інформації завдяки інтернету. Коли я навчалася, нас надихали відомі художники з підручників та музеїв, які були нам доступні. Зараз же багато сучасних художників у багатьох куточках світу, які варті уваги, і це чудово.
— Як ви поєднуєте творчість із повсякденним життям?
— Намагаюся малювати кожен день, хоч маленькі начерки чи замальовки. Бо якщо не вийде помалювати якийсь день, то мене це засмучує.
— Які емоції ви хочете викликати у глядача через свої роботи?
— Залежно від того, які роботи. Якщо це ілюстрація, портрет чи пейзаж — я малюю, спираючись на свої почуття, а глядач уже бачить щось своє. Якщо це малюнок на одязі чи фарбування одягу — то це вже під запит замовника.
— Розкажіть про одну з ваших найулюбленіших робіт — що вона для вас означає?
— Я фарбувала футболку в льодяній техніці, використовуючи кольори нашого прапора. Завдяки цій техніці барвники самі створюють такі живописні відтінки, що цей абстрактний малюнок нагадує мальовничі поля, різнохарактерне море, мінливе небо та карпатські ліси й гори нашої країни. Тому цю футболку я назвала "Україна". Це фарбування замовляли наші українці, які живуть зараз в інших куточках світу, і мене це дуже розчулило.
Олена Боняр у футболці власного розписуФото: фото надані героїнею публікації
— Чи брали участь у виставках або мистецьких подіях у Південному чи за його межами?
— У виставках участі не приймала, але думаю, це попереду.
— Які мрії чи плани маєте як художниця на найближче майбутнє?
— Планую більше малювати, щоб створювати більше краси.
— Як, на вашу думку, мистецтво може впливати на громаду Південного?
— Мені здається, люди, які люблять мистецтво, красивіші зсередини. Вони більш чуттєві, тому бачать прекрасне навкруги себе. І це дуже добре, що наше місто хоч і маленьке, а ми маємо і школу мистецтв, і художню галерею.
— Чи проводите ви майстер-класи або творчі зустрічі для інших?
— На майстер-класи ще налаштовуюсь. Думаю, що коли-небудь почну проводити, бо знайомі та друзі давно просять про це.
— Ваші футболки колись були дуже популярні в Південному — як виникла ідея створювати їх, і що, на вашу думку, зробило їх такими улюбленими серед місцевих?
— В університеті моєю спеціалізацією був батик (розпис по тканині). Захищала диплом на тему: "Хустки за мотивами писанок". Тому, коли на піку популярності була кастомізація одягу, я не змогла пройти осторонь. Це прекрасна тема для подарунка. Замовник вибирає тему малюнка, враховуючи інтереси людини, якій буде дарувати річ.
— Що б ви порадили тим, хто тільки починає свій шлях у мистецтві?
— Починаючи шлях у мистецтві, треба спочатку отримати базові знання у фахівця своєї справи. Можна цей шлях пройти і самостійно. Це буде цікаво, але шлях буде довший.
— Яке ваше улюблене місце у Південному, де ви любите працювати або черпати натхнення?
— Улюблене місце в Південному — це мій робочий стіл навпроти вікна і море. Чути море та дихати солоним повітрям його хвиль — це завжди надихає.
Інтерв'ю підготувала Василина Чудийович
