Розмову про кухню почну з історичного екскурсу. Бо до цієї теми потрібен особливий підхід. Тут все буде серйозно.
Слово "кухня" походить від німецького "küche", яке своєю чергою, виникло від латинського слова "coquo", - "варити, готувати". Слово "coquina" означає окрему кімнату для приготування їжі.
Чому ж, серед людей так поширена думка, що саме ця окрема кімната, кухня - родинне вогнище. Уявіть давні часи, Ви - маленька налякана істота в безмежному, хаотичному, ворожому Всесвіті. І ось з'являється диво – вогонь. Він дарує тепло і захист, лякає диких звірів, отже його треба оберігати та шанувати. Вогонь швидко стає головним символом життя для людей.
Відомий антрополог та дослідник Флоренський звертав увагу у своїх наукових працях на культ вогню який існував у всіх язичницьких народів (від римлян до слов’ян) і зіграв важливу роль в формуванні світогляду цих народів та їх нащадків.
«З часом жертвоприношення вогню перетворювалось на приготування їжі», - пише він.
Фактично, варити та споживати їжу – це давній ритуал поклоніння життю. В такій інтерпретації сам процес вживання їжі перетворюється, за словами Флоренського, на сакральний акт причастя родини.
В оселі, де не готується їжа, не відбувається єднання роду, немає відчуття святості "родинного вогнища”, яке виникає під час приготування та спільної трапези. Дуже давно людина перенесла до своєї оселі вогонь, свій священний вівтар і те місце, пізніше кухня, стало святилищем і основним духовним центром дому. Виходить, що кухня це не зовсім про їжу.
Перейдемо до головного, до місця, де готується їжа. До печі в наших предків було дійсно особливо шанобливе ставлення. З нею пов'язано багато вірувань та обрядів. Не всі з них будуть зрозумілі сучасному читачу. Я вибрала серед усіх один.
"Ніхто не міг дозволити собі лаятись коли горить вогонь чи готується їжа. Я сказав би, та в хаті піч", - говорили українці.
На сьогодні існує багато наукових дослідів, які доводять, що вода, а з нею і їжа записують навколишню інформацію, міняють свою кристалічну структуру і безпосередньо впливають на нас. Прислухайтесь до цієї приказки, бо на відміну від цитат з соцмереж, то є мудрість народу, сформована тисячоліттями.
Ви дотримуєтесь цієї традиції? Як вважаєте, чи зміниться ваше життя, якщо спробувати не сваритись з рідними на кухні. Чекаю ваших коментарів.
Оголошую флешмоб! Тиждень готувати свідомо, з любов'ю і позитивними думками.
На сьогодні підібрала приклади з кухнями острівного типу. На деяких фото сам "вівтар" з’являться на такому острівці. Вважаю такі варіанти дуже зручними, часто використовую у своїй роботі, звісно, ж якщо дозволяє площа. В наступному дописі рівно через тиждень буде більше рекомендацій щодо облаштування вашого родинного вогнища. Хай щастить, друзі!
