Легенда про Богдана: як росіяни зробили з Хмельницького колаборанта
Богдан Хмельницький - одна з найсуперечливіших постатей української історії. Одні називають його за Шевченком “нерозумним сином”, який ніби-то віддав Україну росії, інші - чи не найуспішнішим політиком і полководцем, який відродив Україну, чи навіть, створив її наново.
Міфом про Богдана Хмельницького, який нібито “хранил верность русскому миру и православной вере”, активно користуються російські пропагандисти. Газета “Известия” за травень 2023 року в статті під заголовком “Казак лихой: как Богдан Хмельницкий вернул украинцев в Россию” робить з Хмельницького типового колаборанта.
“Можно предположить, что в те дни Богдан мечтал о создании Казацкой державы, независимой и от Турции, и от Речи Посполитой, и от России. При этом он (как и большинство запорожских казаков и малороссов) считал себя русским человеком, защитником православия. И сближение с Москвой было для него неизбежным”, - пише Арсеній Замостьянов таке, від чого і сам Хмельницькій і козаки, які були жителями Гетьманщини, Ві́йська Запорізького, в офіційній канцелярії — України, Русі) точно б перевернулися в могилах.
Особливо, враховуючи те, що Хмельницький одночасно вів переговори і з росією і Трансильванією, а російських послів у деяких полках били палицями за пропозицію вклонитися Москві.
Богдан Хмельницький
То ким же був Богдан Хмельницький - людиною, що офіційно вивела державу Україна на міжнародну політичну карту чи “символом двух народов — наследников Древней Руси”?
І чому єдиний кінний пам’ятник в Одесі донедавна був Суворову (минулого року пам’ятник знесли), а Хмельницькому встановили невдалий, непропорційний постамент, який одесити охрестили “чупа-чупсом”?
В усіх цих питаннях розбирались журналісти “Южне. City”.
Шукайте жінку
Багато істориків говорять про те, що від початку Хмельницький не планував національно-визвольної війни і створення нової держави України на політичній карті світу. Він хотів помститися чигиринському підстарості Данилу Чаплинському, який якось, скориставшись відсутністю майбутнього гетьмана, напав на Суботів та привласнив його.
Олег Криштопа
Історик і письменник
-Утім – знову ж таки, за легендою – головним у суперечці був не хутір, а жінка, - коментує історик Олег Криштопа. - Мовляв, овдовілий Хмельницький на той час на віру жив із власною служницею – прекрасною Геленою. І саме цю Гелену силою відібрав у нього Чаплинський! Тобто так звана визвольна війна почалася зовсім як Троянська – так само через жінку і так само через Гелену.
А ще він із могутнім заступником – тогочасним магнатом Конецпольським – ув'язнив Хмельницького і намагався його стратити, проте Богданові вдалося врятуватися. За однією з версій, саме Гелена вмовила Чаплинського відпустити свого ворога живим – і це, звісно, була його фатальна помилка.
Гелена Чаплинська, третя дружина Хмельницького
Хмельницький спочатку спробував залагодити проблему законним способом. Він пише скарги королю Владиславу Вазі, якого він свого часу врятував у бою. Але все марно. Тоді обурений Хмельницький їде на Січ, оповідає козакам свою історію – і вона виявляється типовою для того часу. Майже кожен козак має свою кривду – і готовий боронити правду зі зброєю в руках.
“І тоді вся Україна покозачилась”
Козаки з 15 століття охороняли кордони Речі Посполитої та заселили небезпечний фронтир на півночі і сході України. Та вже за 100 років зажадали волі і самостійності своїй демократичній державі.
На думку польського історика Януша Качмарчика, Богдан Хмельницький — перший з козацьких ватажків, якому офіційно надали титул гетьмана. З підготовки до збройного виступу Хмельницький ужив таких заходів:
— розіслав універсали до українського народу із закликами вступити до лав козацького війська;
— налагодив виробництво пороху, організував закупівлю зброї та боєприпасів;
— заручившись підтримкою Османської імперії, у лютому-березні 1648 року у Бахчисараї українські посли уклали угоду з кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої.
Це був початок нової хвилі збройної боротьби за рівність прав українців у Речі Посполитій, яка після смерті Владислава IV 20 травня 1648 року, переросла у Національно-визвольну війну українського народу, очолену Хмельницьким.
Перемоги 1648 року у битві під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями запалили всенародне повстання українського народу проти адміністрації й шляхти Речі Посполитої та її агентури в Україні. Саме тоді було здійснено облогу Львова й Замостя, визволено з-під влади Речі Посполитої велику територію України.
Хмельницький з Тугай-Беєм під Львовом
Учасник подій — Самовидець (Роман Ракушка-Романовський) так описує цю хвилю революції, яка почалася у 1648 році й дійшла до свого вершка наступного року:
«Так усе, що живо, поднялося в козацтво, аж заледво знайшол в яком селі такого человіка, жеби не міг албо сам, албо син до войска йти; а єжели сам нездужал, то слугу паробка посилал, а иніе килко их было, всі йшли з двора, тилко одного зоставали, же трудно было о наймыта …, навет где в городах были й права майдебурскіе — и присягліе бурмистрове й райцы свої уряды покидали, и бороди голили, до того войска ишли».
Як бачимо, Хмельницький був чудовим організатором, менеджером, логістом та дипломатом. А окрім того зміг надихнути на національно-визвольне повстання тисячі звичайних людей. Але всі ці якості неблизькі росіянам, тому “Известия” говорять про гетьмана так: “В вольнолюбивой казачьей среде ему удалось стать чуть ли не единственным в истории настоящим вожаком, которого уважали и побаивались”.
Прапор Богдана Хмельницького
Вперше на політичній карті Європи
Тріумфальний в'їзд Хмельницького в Київ у неділю 27 грудня після вечірні та зустріч його на Різдво 1648 року як «пресвітлого володаря й князя Руси» із вищим православним духовенством, київською інтелігенцією та єрусалимським патріархом Паїсієм Величковським свідчили, що початок нової козацько-гетьманської держави, власне держави Хмельницького був зроблений.
В'їзд Богдана Хмельницького до Києва
Слід зауважити, що росія на Переяславській раді першою визнала незалежність нової держави.
Олег Криштопа
Історик і письменник
-Хмельницький у тексті універсалу навіть легалізував нову назву Західної Русі, - коментує історик Олег Криштопа. - На початку тексту він величає царя володарем Великої і Малої Русі, але далі по тексту закликає царя дати війська для охорони України. Ця назва у 17 столітті вживається вже фактично повсюдно. Ще гетьман Сагайдачний говорив про “Україну - предковічну одчизну нашу і гордий народ Український”. Картографи позначали її на своїх мапах. Вперше це сталося на так званій карті Радзивіла 1613 року, де значна частина Русі називається “Волинь тогобічна, що тепер зветься Україною”, а француз Гійом Левассер де Боплан свої карти називав просто “Географічна карта українська”. Таким чином Богдан ввів свою державу і її назву у міждержавні стосунки як нову країну християнського світу.
Чи були переяславські угоди згодою на 350-річне рабство?
Українські історики переконані, що Переяславська рада точно не була одностайним рішенням перейти під протекторат Москви. Остаточного рішення там не було прийнято, а царю присягли лише близько 200 старшин після довгих вагань, бо московський посол відмовився присягати від імені царя, як це було прийнято в Речі Посполитій. Мовляв, цар своїх холопам не присягає.
-Васальна угода з московитами була сприйнята козацтвом далеко не однозначно, коментує Олег Криштопа. - На Переяславську раду – а ради ніякої, по-суті, й не було – демонстративно не пришла частина полковників, зокрема знаменитий Іван Богун. Відмовився бути присутнім і митрополит Сильвестр Косів. Угоди, врешті, так і не були ратифіковані козацькими радами. Та й сам Хмельницький вважав їх недійсними.
А ось як пишуть про це “Известия”: 1 октября 1653 года Москва наконец дала веский ответ на просьбы Богдана: Земский собор принял решение о включении «гетманщины» в состав России, что означало и новую войну с Речью Посполитой. На Переяславской раде в начале 1654 года казаки подтвердили этот выбор и присягнули Москве. Казачий круг единодушно провозгласил: «Волим под царя восточного, православного!» К этой присяге очень скоро присоединились все малороссийские города и села.
-Насправді ж ледве не половина Богданових підданих послала царя лісом, - коментує Олег Криштопа. - Запорізька Січ, Київська метрополія, купа старшин і самоврядних міст союзу не визнала, а у деяких полках царських послів били палками за пропозицію вклонитися Москві.
Вершник і чупа-чупс
Культ Богдана Хмельницького як особи, яка "возз'єднала Росію з Україною," почала насаджувати, звісно, російська імперія. Перший пам'ятник Хмелю встановили у Києві ще 1888 р. А за СРСР таких монументів збудували незліченну кількість – 120! – більше було тільки Леніну і Шевченку.
У самому лише місті Хмельницькому (стара назва Проскурів) їх 4! Стільки ж у Переяславі. У Києві - 3!
Пам'ятник Хмельницькому в Одесі (зараз перенесений в Килію)
А от в Одесі з Хмельницьким досить неоднозначна ситуація.
У 1954-1958 роках в Одесі був монумент творцю першої української держави. Він стояв біля Олександрівської колони у парку Шевченка. Потім його перенесли до Кілії: 1620 року майбутній гетьман, який потрапив до османського полону в битві біля Цецори, а потім провів у турецькому рабстві у Кілії 2 роки.
Той пам’ятник зображав гетьмана в повний ріст, проте не на коні.
А от на сьогодні в Одесі лишився доволі дивний постамент Хмельницькому біля кінотеатру «Батьківщина», відкритий у 2002 році. Його автори — одеський скульптор Олександр Князик та архітектор Володимир Глазирін.
Пам'ятник Хмельницькому в Одесі 2002 року (чупа-чупс)
“Вдалим його не можна назвати: творці переборщили, експериментуючи з пропорціями, і одесити прозвали композицію «чупа-чупсом»”, - пише сайт “Думская”.
Нагадаємо, що єдиним кінним пам’ятником в Одесі був постамент Суворову, який знесли у минулому році, але досі на його місці так нічого і не з’явилося.
Хоча, наприклад, кінний пам’ятник Богдану Хмельницькому міг би стати гідною заміною.
Шановні читачі, а як Ви вважаєте? Хто має бути на постамені замість Суворова і чи гідна Одеса більш вдалого пам’ятника Хмельницькому?
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développem
